Автор: Олег Туляков, голова громадської ради при Сумській обласній військовій адміністрації України, кандидат педагогічних наук, доцент Сумського державного університету.

Транспортний коридор, який пов’язує Карабах із Вірменією, взято під контроль Азербайджанської держави.

У Лачині встановлено контрольно-пропускний пункт (КПП), функціональне призначення якого полягає у контролі в установленому порядку за проходом людей та проїздом транспортних засобів.

Цей сміливий крок є принциповим наміром керівництва Азербайджану встановити справедливість, яка була порушена свого часу і яка потребує відновлення. Справедливість є етична категорія про належне, тобто про те, що має бути. У зв’язку з цим  передбачається певне діяння та відплата. Німецький психолог Курт Левін говорив про межі особистості, порушення яких викликає у людини душевний біль та пристрасне бажання до відновлення. Те саме і з межами держави. Тільки порушення держаних кордонів викликає біль у всього народу.

Чому в принципі порушуються межі держави? Скажемо два мотиви. Перший – пограбувати, використовувати, відібрати. Другий – не менш важливий. А саме – завдати ось того самого душевного болю всьому народу, змусити його почуватися приниженим. І тут два варіанти: або смиренність, або боротьба. У першому випадку ганьба приниження відкриває дорогу до подальших захоплень, унаслідок чого виникає загроза втратити державу, а потім і мову, культуру, історичну пам’ять. А ось в іншому випадку, у разі боротьби за відновлення справедливості нація стає на шлях єднання, розвитку, процвітання. Справедливість є уявлення про належне. Про те, що неминуче має статися. Відсутність належного є несправедливістю.

Боротьба Азербайджану за справедливість розпочалася у 1991 році, коли, використовуючи та вправно мотивуючи сепаратизм частини населення, Вірменія підтримала проголошення незалежності історичної частини Азербайджану, назвавши цю територію «Нагірним Карабахом». Боротьба одразу набула збройного характеру з усіма атрибутами війни – пораненнями, смертями, руйнуваннями. Підписаний у 1994 році Бішкекський протокол започаткував лише практику тимчасових перемир’їв. На той час Рада Безпеки ООН ухвалила 4 резолюції. Четверта з них закликає уряд Вірменії використати свій вплив з метою дотримання вірменами законів Нагірно-Карабахського регіону Азербайджану та припинення надання коштів для воєнної кампанії. Народ Азербайджану не переставав боротися за справедливість, внаслідок чого вдалося досягти визнання на міжнародному рівні Карабаху частиною Азербайджану. 44-денна визвольна війна Азербайджану, яка розпочалася 27 вересня 2020 року після чергової провокації з боку вірмен, набула небачених до цього масштабів за кількістю жертв (близько 7 тисяч загиблих), а також використаної військової техніки (важка авіація, танки, артилерія). Жертви були недаремними, оскільки Азербайджан зробив черговий крок до встановлення справедливості, змусивши Вірменію поважати міжнародне право. Однак повністю проблему вирішено не було. У Карабаху залишалися вірменські збройні сили.

Тож боротьба продовжилася. Загострення ситуації у вересні 2022 року призвело до загибелі 300 людей. Угода про припинення вогню стає черговим, але не останнім етапом драматичного шляху Азербайджану до відновлення справедливості.

Встановивши 23 квітня 2023 року контрольно-пропускний пункт у Лачині, Державна прикордонна служба Азербайджану взяла під контроль єдину дорогу, що пов’язує Карабах з Вірменією. Що означає цей крок? Це – затвердження права суверенної держави контролювати в’їзд та виїзд на свою територію та забезпечувати її безпеку. Це – дія, спрямована на припинення незаконної експлуатації природних ресурсів, що належать Азербайджану. Як відомо, саме таку боротьбу з грудня 2022 року ведуть екологічні активісти, які організували на дорозі мирну акцію протесту проти незаконного вивезення природних ресурсів Азербайджану з його території, де розташований російський миротворчий контингент спільно з вірменськими збройними силами.

Це – можливість припинити незаконне та замасковане транспортування на територію Азербайджану товарів з боку Ірану. Це – реакція на дії Вірменії. Вірмени знищували Карабах та мілітаризували його – мінували територію, вивозили ресурси та культурні цінності, перекидали військових разом зі зброєю та боєприпасами. Це – затвердження намірів припинити фактично тридцятирічну окупацію Вірменією Карабаха. Це – спроба зробити почутим голос Азербайджану для світової спільноти, яка 30 років воліла не помічати вірменської окупації Карабаха.

 Що далі? Створення механізму прикордонного контролю у формі контрольно-пропускного пункту в Лачині забезпечить законність та транспарентність руху та таким чином загальну безпеку. Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що вірмени, які живуть у Карабаху, повинні або прийняти громадянство Азербайджану, або обрати інше місце проживання. Також Президент Азербайджану вимагає від Вірменії чітко заявити: “Карабах – це Азербайджан”. Таким чином, у історичне небуття має піти самопроголошена «нагірно-карабахська республіка», оскільки вона була створена не по волі народу, а з метою незаконного відчуження території Азербайджану. Аналогічні процеси відбудуться і в Україні – слідом за так званою «НКР» в історичне небуття підуть створені за його подобою «ЛНР» та «ДНР», які з’явилися не за прагненням людей, а у зв’язку з агресивними планами щодо захоплення територій із опорою на сепаратизм .

І головне. Азербайджан остаточно затвердить свої кордони, що стане фінальним кроком до відновлення справедливості. А у світі припиниться ганебна практика втручання у внутрішні справи суверенних держав шляхом підтримки самопроголошених республік. І в цьому бачиться історична місія Азербайджану на міжнародному рівні.