Лист глави МЗС Азербайджану Джейхуна Байрамова Генсеку ООН:
Лист міністра закордонних справ Азербайджану Джейхуна Байрамова, адресований 27 лютого генеральному секретарю ООН у зв’язку з рішенням Міжнародного суду у справах про застосування Міжнародної конвенції «Про ліквідацію всіх форм расової дискримінації» від 22 лютого 2023 року, поширений як документ Ради безпеки та Генеральної асамблеї.
Як повідомляє Caliber.Az, інформацію про це розміщено на сайті МЗС.
У листі йдеться:
«Звертаюся до Вас у зв’язку з постановою про тимчасові міри, що винесена Міжнародним Судом 22 лютого 2023 року у справі «Застосування Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (Вірменія проти Азербайджану)».
Насамперед хотілося б зазначити, що Азербайджан відданий дотриманню ухвали Суду і продовжує виконувати свої міжнародно-правові зобов’язання.
Як Вам, можливо, вже відомо, Вірменія звернулася до Суду з проханням вказати наступні три тимчасові міри щодо Азербайджану в контексті ситуації, яка, як стверджує Вірменія, склалася на дорозі Ханкенді-Лачин в Азербайджані:
a) «Азербайджан повинен припинити організацію та підтримку передбачуваних «протестів», які блокують безперервне вільне пересування Лачинським коридором в обох напрямках»;
b) «Азербайджан повинен негайно повністю відновити процес забезпечення Нагірного Карабаху природним газом та іншими комунальними послугами та утримуватись від зриву цього процесу або створення перешкод для нього»;
c) «Азербайджан повинен забезпечити безперервне вільне пересування всіх осіб, транспортних засобів та вантажів Лачинським коридором в обох напрямках”
Суд вважає перші дві вищезгадані тимчасові міри необґрунтованими і таким чином відхилив обидва заходи в повному обсязі.
Постанова Суду, в якій були відхилені ці прохання, підтверджує, що твердження, які Вірменія продовжує безрозсудно поширювати, не обґрунтовані: Вірменія не змогла надати фактичних доказів на підтримку своїх тверджень про те, що протести на дорозі Ханкенді-Лачин, які проводяться групою азербайджанських екоактивістів «організовані урядом Азербайджану» та що «Азербайджан зриває постачання природного газу та надання інших комунальних послуг (таких як електрика та Інтернет)» у район тимчасового розміщення російського миротворчого контингенту.
Що стосується третьої міри, ухвалення якої домагалася Вірменія, то Суд відмовився вжити заходів у формі, яку запросила Вірменія. Натомість у своїй постанові від 22 лютого 2023 року Суд прийняв до відома заяву представника сторони про зобов’язання, зроблену ним під час слухання 30 січня 2023 року, про те, що: Азербайджан робив і зобов’язується продовжувати робити всі кроки в межах своїх можливостей, щоб гарантувати безпеку пересування людей, транспортних засобів та вантажів Лачинською дорогою, включаючи постійну та регулярну взаємодію з [Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ)], підтримання зв’язку та надання A/77/774 S/2023/145 23-03694 3/5 сприяння у налагодженні зв’язку з російськими миротворцями, вжиття заходів щодо взаємодії з місцевими жителями у Карабасі та — якщо Вірменія нарешті вирішить, що це справді її проблема і погодиться сісти за стіл переговорів — також із Вірменією.
У світлі доказів, поданих Азербайджаном, враховуючи його заяву про зобов’язання, Суд ухвалив таке: Азербайджанська Республіка повинна до ухвалення остаточного рішення у справі та відповідно до своїх зобов’язань за Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації вжити всіх заходів, що є в її розпорядженні щодо безперешкодного пересування осіб, транспортних засобів та вантажів Лачинським коридором в обох напрямках.
Зазначені умови ухвали Суду є підтвердженням давньої позиції Азербайджану про те, що він не несе відповідальності за протести групи організацій громадянського суспільства, і Азербайджан не зобов’язаний перешкоджати їм у здійсненні їх законного права на протест.
Постанова Суду також узгоджується з позицією Азербайджану про те, що пересування Лачинською дорогою не передбачає «безперервного вільного пересування» «всіх» осіб, вантажів та транспортних засобів у тому сенсі, що Вірменія вклала у свій запрошений захід, а саме без будь-якого контролю.
Зокрема, постанова Суду, в якій не було прийнято запрошений Вірменією захід, відповідає позиції Азербайджану про те, що відповідно до тристоронньої заяви від 10 листопада 2020 року, прийнятої Азербайджаном, Російською Федерацією та Вірменією, дорога не може бути використана в незаконних військових та економічних цілях.
Принципова позиція Азербайджану як раніше так і зараз полягає в тому, що дорога повинна використовуватися тільки для «громадян, вантажів та транспортних засобів» з гуманітарною метою. Як сторона, яка зобов’язана гарантувати безпеку пересування дорогою, Азербайджан має повне право вимагати узгодження необхідних механізмів контролю для забезпечення того, щоб Лачинська дорога використовувалася з метою, для якої вона була передбачена.
У зв’язку з цим Азербайджан послідовно наголошує на необхідності забезпечення порядку та транспаретності у пересуванні цією дорогою з урахуванням широкомасштабного неправомірного використання цієї дороги з боку Вірменії.
До міжнародного співтовариства неодноразово доводилося, що ця дорога використовується Вірменією для незаконного переміщення громадян третіх країн на територію Азербайджану, для ротації збройних сил Вірменії, незаконно розміщених на території Азербайджану, для перекидання на територію Азербайджану військової техніки та озброєнь, включаючи наземні міни, незаконного обігу природних ресурсів Азербайджану, що триває. Азербайджан виконає вказану Судом міру для вжиття всіх наявних у його розпорядженні заходів для забезпечення безперешкодного пересування людей, транспортних засобів і вантажів Лачинським коридором в обох напрямках, і він, як і раніше, прихильний до оперативного задоволення всіх гуманітарних потреб, які можуть виникнути у жителів Вірменії.
Азербайджан із самого початку протестів на частині дороги Ханкенді-Лачин, організованих групою мирних демонстрантів, вживає послідовних заходів для врегулювання ситуації й A/77/774 S/2023/145 4/5 23-03694 забезпечення безпеки пересування цією дорогою відповідно до зобов’язань, які він узяв на себе в рамках тристоронньої заяви. Як я докладно поінформував Вас у своєму листі від 19 грудня 2022 року, ні Азербайджанська Республіка, ні демонстранти не вводили жодних обмежень на пересування дорогою. Насправді жодній цивільній особі, яка підійшла до місця проведення акції протесту, не було відмовлено у пересуванні.
Відтоді режим пересування залишається незмінним, а миротворчий контингент Російської Федерації, розміщений на частині міжнародно визнаної території Азербайджанської Республіки відповідно до згаданої тристоронньої заяви, продовжує контролювати дорогу. Хоча дорога залишається відкритою для проїзду з гуманітарною метою, як це передбачено у тристоронній заяві, Азербайджан продовжує уважно ставитися до будь-яких можливих негативних наслідків ситуації, яка перебуває під його контролем.
Уряд Азербайджану підтримував і продовжує підтримувати тісні контакти з відділенням МКЧХ, що знаходяться в Ханкенді, Азербайджан, і миротворчим контингентом та вживає заходів, що є в його розпорядженні, для задоволення будь-яких гуманітарних потреб, які можуть виникнути у зв’язку з ситуацією, що склалася. Завдяки заходам, вжитим у співпраці з МКЧХ та миротворчим контингентом, з початку мирного протесту дорогою безперешкодно проїхали близько 3000 транспортних засобів миротворчого контингенту, МКЧХ та місцевих вірменських мешканців. Те саме стосується товарів і транспортних засобів.
Насправді понад 60 відсотків усіх транспортних засобів, що проїжджають дорогою, — це великовантажні вантажівки, що перевозять продукти харчування, медикаменти та інші товари для місцевих жителів. Крім того, Азербайджан повідомив МКЧХ про свою готовність усунути будь-яку нестачу таких товарів; хоча на сьогоднішній день такої необхідності не було, Азербайджан, як і раніше, прихильний до задоволення гуманітарних потреб своїх громадян вірменського походження в Карабаському економічному регіоні.
Крім цього, Азербайджан продовжує координувати діяльність з МКЧХ, який сприяє переміщенню людей в обох напрямках для задоволення медичних потреб та возз’єднання сімей. Крім взаємодії з миротворчим контингентом та МКЧХ, центральна влада Азербайджану продовжуватиме діалог з місцевими вірменськими жителями, пропонуючи ще один шлях для врегулювання питань, пов’язаних з організацією пересування дорогою. Щодо іншого напряму роботи, то Азербайджан нещодавно передав Вірменії свою пропозицію щодо створення прикордонних контрольно-пропускних пунктів на міжнародному кордоні між Вірменією та Азербайджаном на початку Лачинської дороги. Про це публічно оголосив президент Азербайджанської Республіки.
Ця пропозиція Азербайджану була позитивно сприйнята відповідними міжнародними сторонами як така, що заслуговує на довіру і транспарентний механізм для безперебійного і безпечного використання Лачинської дороги, а також як умова зміцнення довіри між двома країнами в контексті поточного процесу нормалізації міждержавних відносин після конфлікту. A/77/774 S/2023/145 23-03694 5/5 На жаль, без надання будь-яких обґрунтувань або причин Вірменія публічно відкинула цю пропозицію і продовжує активно уникати переговорів з Азербайджаном для врегулювання питань, пов’язаних з неправомірним використанням дороги.
Тим самим Вірменія демонструє, що вона не зацікавлена у транспарентності пересування Лачинською дорогою, особливо з урахуванням того, що Вірменія продовжує поширювати помилкові твердження щодо фактичної ситуації на Лачинській дорозі, прагнучи ввести в оману міжнародне співтовариство та перешкодити зусиллям щодо врегулювання цього питання. Азербайджан продовжує закликати Вірменію припинити неправомірне використання Лачинської дороги і розпочати справжні переговори для усунення занепокоєння з цього приводу шляхом прямих переговорів з Азербайджаном. Азербайджан закликає міжнародне співтовариство переконати Вірменію зробити це.
Користуючись нагодою, я також звертаю Вашу увагу на те, що Вірменія, як і раніше, не виконує постанови Суду від 7 грудня 2021 року про те, що вона має «вжити всіх необхідних заходів для запобігання випадкам розпалювання та заохочення расової ненависті, у тому числі з боку організацій і приватних осіб, що знаходяться на її території, проти осіб азербайджанського національного або етнічного походження». Зухвалим чином ігноруючи обов’язковий захід, зазначений Судом, організації, які пропагують расову ненависть щодо Азербайджану та азербайджанців, такі як організації ВОМА та ПОДА, що базуються у Вірменії, продовжують пропагувати дискримінацію та ненависть за ознакою етнічного та національного походження щодо азербайджанців.
З Грудня 2021 року Азербайджан неодноразово звертав увагу Суду на невиконання Вірменією тимчасової міри. Водночас відкриті джерела засобів масової інформації надають чіткі докази того, що ВоМА, ПОДА та подібні організації залишаються безкарними за потурання державних органів Вірменії, вільно проводять численні заходи, такі як військова підготовка, та мають право використовувати соціальні мережі для поширення расової ненависті та залучення прихильників. Особливе занепокоєння викликає широкомасштабне вербування дітей для участі у такій підготовці та інших заходах, що використовуються для пропаганди расизму. Окрема доповідь, що документально підтверджує ці факти, була поширена як документ Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки (см. A/77/714- S/2023/62)».