У приміщенні Почесного консульства Азербайджанської Республіки в м. Харків відбулася чергова дружня зустріч Почесного консула Афгана Салманова з донькою Національного героя Азербайджану Віктора Васильовича Серьогіна – Оксаною Вікторівною.

Кожна така зустріч завжди присвячується Людині з великої літери, українцю, Віктору Серьогіну, якого надзвичайно поважає азербайджанський народ.

У 1992 році Віктор Васильович був командиром екіпажу вертольоту МІ-8, який перевозив мирне населення з міста Агдам в місто Шушу. 28 січня 1992 року на борту була 41 людина, серед яких більшість – жінки і діти. Неподалік густонаселеного міста Шуша у вертоліт влучив снаряд з боку вірменських окупантів. Командир екіпажу приймає рішення – відтягнути якнайдалі, наскільки можливо, машину, щоб врятувати сотні чи й тисячі життів у місті. І йому це вдалося. Як стверджували колеги пілота Серьогіна, він був асом і рятував людей своєю майстерністю не один раз. Так, його екіпаж перебував серед тих, хто у 1989 році гасив пожежу на “Нафтовому камінні” і зміг посадити вертоліт на нафтову платформу в морі, яка палала, забрати людей і піднятися в небо. До цього рятував постраждалих у важкодоступних районах території жахливого землетрусу в Вірменії. І ось така “вдячність” герою у вигляді смертоносного пострілу з боку вірменської сторони. У листопаді 1992 року Указом Президента Азербайджанської Республіки Серьогіну Віктору Васильовичу було присвоєно звання “Національний герой Азербайджану” (посмертно). Саме про Віктора Васильовича, його велику любов до людей і своєї професії, вміння приймати рішення, силу характеру, мужність говорили Почесний консул Азербайджанської Республіки в м. Харків і донька Героя, сім’я якого живе в місті Харків. Оскільки Афган Салманов ніколи не приходить в гості з порожніми руками, на чому зробила акцент гостя, то сьогодні й Оксана Вікторівна прийшла з подарунком – віддрукованою повною біографією батька, щоб була на видному місці у Почесному Консульстві Азербайджанської Республіки в м. Харків. Почесний консул Афган Салманов з вдячністю прийняв настільки дорогий подарунок та передав від себе вітання дружині Віктора Серьогіна – так потрібну побутову електротехніку. І як завжди, остання фраза Афгана Салманова: “Оксаночко Вікторівно, Ви ж пам’ятаєте? Ми з Вами – на постійному зв’язку. Раптом що – телефонуєте – і ми разом вирішуємо Ваші питання”.