Автор: Олег Туляков.
Армагеддон – це битва Бога з дияволом. Це не є дещо, що буде колись. Армагеддон йде зараз. Зокрема – у формі вітчизняних війн.
Пишу ці рядки 4 листопада 2023 року. Однак моєму погляду представляється 4 листопада 2020 року, місто Шуша, історична земля Азербайджану.
Тоді, рівно три роки тому, туман огорнув Шушинський ліс. Можливо, цей ліс напередодні у розпачі підпалювали вірмени, намагаючись «осліпити» азербайджанські безпілотники. Втім, туман – просто подарунок для сил спеціального призначення республіки, які тепер можуть значно непомітніше виконувати свою місію. Від похмурих очікувань, у страху перед відплатою, що переходить в істерію з конвульсіями, так звана влада так званої НКР закрили частину дороги Шуша-Лачин. До 4 листопада азербайджанці вже тримали під контролем гори та дороги навколо Шуші.
Те, що почалося потім, змусило вже 6 листопада військових та цивільних вірменських «ватажків» покинути Шушу. Встигли. Оскільки вночі цього дня азербайджанські спецназівці під дбайливим покровом туману спустилися зі скель та увійшли до міста. Почалася операція зі взяття Шуші, в якій було багато чого – блискавична установка блокуючих позицій та засідок для зламу вірменської логістики, спорудження оборонних ліній у лісі для утримання танків та бойових машин, захоплення офіційних будівель, ближні бої «від будівлі до будівлі», робота безпілотників.
І ось – 8 листопада 2020 року. Президент Азербайджанської республіки Ільхам Алієв у Баку на Алеї шахідів офіційно повідомляє про те, що Шуша звільнена.
Шуша… Кажуть, що душа народу в музиці та пісні його. Вже у XVIII столітті це місто стало центром музичної та пісенної творчості. А ще тут жив і творив один із моїх найулюбленіших поетів Молла Панах Вагіф, який обіймав посаду візира Карабахського ханства.
Він писав:
Я шукав правду, але правди знову і знову немає.
Все підло, брехливо і криво — у світі прямого немає.
Як же це правильно сказано, шановний візир Карабахського ханства! Якими ж нестерпно довгими, незбагненно хитромудрими, а іноді – відчайдушно парадоксальними блукає цим світлом Правда. Майже 30 років народ Азербайджану зазнавав страждань, смерті, вигнання. І всі ці роки він шукав правду на полі бою зі зброєю в руках і праці на благо фронту.
Взяття Шуші стало ключовою подією в 44-денній війні, що також має назву II Карабаська війна. День Перемоги, який республіка відзначає 8 листопада разом з усіма, хто товаришує та підтримує її, демонструє усьому світу високий рівень стратегічного та тактичного управління, мужності та самовідданості всього народу. Ти знайшов свою правду, дорогий Азербайджан, заплативши за це життям своїх найкращих дочок і синів.
Найкращих дочок та синів зараз втрачає моя Батьківщина, Україна. Ми також шукаємо свою правду. Як описав Молла Панах Вагіф – вона загубилася в каламутних річках брехні, насильства, підлості, зради, жадібності, дурості. Український народ воює та страждає. Але вірить у свою перемогу, вірить у свою правду. І дуже важливим у цьому є досвід і підтримка народу Азербайджану, який пережив те саме.
Томас Вудро Вільсон, президент США, відомий миротворець, а також історик, політолог і Нобелівський лауреат сказав якось: «Ця війна покладе край усім війнам». А трохи пізніше американський філософ японського походження Френсіс Фукуяма заговорить про кінець історії.
Що ж, доводиться сумніватися в істинності слів цих шановних джентльменів. Криваві війни за правду у розпалі, а кінець історії так і не настав. Священне протистояння продовжується.
Є всі підстави вважати, що перемога Азербайджанської республіки у ІІ Карабаській війні є яскравою сторінкою такого протистояння, оскільки три роки тому перемогла правда – було відновлено територіальну цілісність республіки шляхом звільнення територій від вірменської окупації; розпочався динамічний процес капітального будівництва цивільних, інфраструктурних та комунікаційних об’єктів, що створило умови для повернення на батьківщину людей; у горнилі війни позитивні якісні зміни відбулися з нацією загалом, яка тепер має величезний авторитет у світі, впевнено дивиться у своє майбутнє.
З Днем Перемоги, дорогі азербайджанці! У цьому Армагеддоні ми з вами в одних окопах!