Автор: Олег Туляков
Меритократія збільшує прибуток від талантів.
Вона гарантує, що люди можуть вільно робити свій
внесок і досягати успіху незалежно від
соціального становища чи особистих зв’язків.
Гері Хемел, “Сила меритократії”
Кожен народ бажає, щоб ним керували достойні люди. В історичній практиці ще за часів Солона почався запроваджуватися принцип меритократії, яким передбачено створення умов для проходження до влади на основі інтелекту, освіти, досвіду, патріотизму та відданості доктринальним цінностям. Для більш ясного розуміння скажемо, що термін «меритократія» створений поєднанням двох латинських слів: «meritus» – гідний, «kratos» – влада. Найважливішим є те, що позитивним наслідком «влади достойних» є утвердження справедливості – оскільки вплив на суспільство, авторитет та владу приходить до людей незалежно від їхніх стартових позицій щодо матеріального стану, перспектив кумівства та корупції. Реальним є лише один шлях: владу можна чесно завоювати в конкурентній боротьбі за допомогою власного розуму та моральних якостей.
Так, меритократія бажана. Але меритократія вкрай складно досяжна внаслідок сили та різноманіття «темних сторін» людської натури, які так люблять виявлятися через владу. Меритократія неможлива в олігархіях, тираніях та диктатурах усіх типів – там до влади пробиваються люди жадібні, продажні та безпринципні. Уникнути такого – мрія кожного народу та головна мета по-справжньому видатних правителів.
У спадщині архітектора сучасного Азербайджану Гейдара Алієва я вбачаю унікальний досвід впровадження «влади достойних», який представляє безперечну цінність для всіх сучасних держав, які прагнуть благополуччя, демократії, економічного та культурного розвитку. Впевнений, що в сучасному світі, який у горнилі кардинальних трансформацій стрясається від криз, конфліктів та воєн, дуже багато буде залежати від ступеня доступу до влади гідних людей, які можуть перемогти безумство – розумом, а безпринципність – послідовним впровадженням доктринальних принципів.
Гейдар Алієв сам був інтелектуалом – живим утіленням громадянина меритократичного суспільства. Навчання у Нахічеванському педагогічному технікумі, архітектурному факультеті Азербайджанського індустріального інституту, історичному факультеті Азербайджанського державного університету сформували високий інтелектуальний рівень та готовність його використовувати у практиці побудови нового Азербайджану.
До особистої освіченості Гейдар Алієв додав патріотизм, управлінський досвід, інтуїцію, людяність, високу працездатність, принциповість, самовідданість. Ці якості відкрили йому шлях для побудови унікального суспільства, в якому розум, освіченість та кваліфікація залучених до управління азербайджанців вказували на правильні рішення та оптимальні шляхи.
Автор терміну «меритократія» британський соціолог Майкл Янг пояснював його сутність так: рівень розвитку суспільства зумовлений ступенем розвитку людського потенціалу, єдності інтелекту та влади. Меритократичне суспільство цілеспрямовано готує людей до влади, створюючи умови для того, щоб ця влада була отримана внаслідок вільної конкурентної боротьби. В Азербайджані надзвичайно високий ступінь меритократичності є головним маркером високого ступеню справедливості. У свою чергу ступінь справедливості прямо впливає на рівень залучення громадян до державних справ: у діяльності Гейдара Алієва азербайджанці побачили, що ними керують справедливо, тому вони стали довіряти владі, висловлюючи цю довіру прямою участю в економічному та культурному житті республіки.
Впровадження меритократії Гейдара Алієва розпочалося вже 1969 року, коли загальнонаціональний лідер очолив Азербайджан. Збулася мрія дослідників економічної історії: вони стали свідками так званого «експоненційного розвитку» – стрімкого, колосально швидкого та ефективного. Це стало можливим тому, що азербайджанці стали в повному масштабі використати свій розум і освіченість, що у союзі з працьовитістю та чесністю дало разючий результат.
Дух нації зберігає та виявляє культура. Цим пояснюється важлива роль повноцінного культурного процесу в республіці щодо розвитку національного потенціалу. Діяльність Гейдара Алієва у цій сфері вражає рівнем особистої включеності, що зумовило ефективність. Системна робота щодо збереження національної ідентичності, розвитку національної самосвідомості та збереження національної пам’яті увінчалася безпрецедентною для системи колишньої «СРСР» подією – конституційним закріпленням у 1978 році азербайджанської мови у статусі національної.
Безпосередньо меритократична позиція в практиці управління Гейдара Алієва простежується у його роботі в сфері забезпечення необхідного для успішного розвитку освітнього рівня громадян: виходячи із ретельно прорахованої потреби у кадрах близько 17 тисяч молодих азербайджанців здобули освіту у більш ніж 170 престижних вищих навчальних закладах з 250 спеціальностей. Подальша історія військового протистояння яскраво продемонструвала те, наскільки важливим було відкриття 1971 року республіканської середньої спеціалізованої школи-інтернату імені Дж.Нахічеванського, де готували майбутніх захисників батьківщини. Подальша перемога Азербайджану в Карабахській війні – прямий наслідок впровадження Гейдаром Алієвим «влади достойних» як управлінського принципу.
Розроблена та втілена в життя під керівництвом Гейдара Алієва стратегія національної освіти безпосередньо вплинула на добробут азербайджанців: відповідальні посади на всіх рівнях стали обіймати люди з такою якістю підготовки, який був достатнім для стрімкого розвитку країни в нових геополітичних та геоекономічних умовах, у яких ширилися та розвивалися традиційні та нові економічні напрями. Внаслідок цього в республіці були створені умови для працевлаштування за фахом – кожен азербайджанець отримав можливість забезпечити добробут своєї сім’ї чесною працею, відчути себе учасником будівництва сильної та процвітаючої держави.
Меритократія Гейдара Алієва призвела до того, що Азербайджан у короткі терміни впевнено зайняв провідні позиції з виробництва, зокрема, нафтопродуктів та нафтового обладнання, сталевих труб, кольорових металів, синтетичного каучуку, електродвигунів, побутових кондиціонерів, мінеральних добрив, фарфорових та фаянсових виробів. 350 найменувань продукції, що випускається в Азербайджані, експортувалися до 65 країн світу. І коли загальнонаціональний лідер повернувся до керівництва країною у червні 1993 року, насамперед було проведено економічні реформи з урахуванням нових внутрішніх та зовнішніх чинників. Це призвело до зростання валового продукту на базі ринкової економіки, а також швидкого розвитку традиційного нафтового сектора.
Гейдару Алієву вдалося те, що об’єктивно складно можна досягти на високих посадах: побудувати свої відносини з народом у такий спосіб, щоб бути його безпосередньою частиною, налагодити такі довірчі стосунки, які б надихали кожну людину на цілеспрямоване розкриття власного потенціалу в навчанні та праці. «Влада достойних» неможлива без бажання громадян стати достойними. Діяльність Гейдара Алієва повною мірою стимулювала таке бажання.
Послідовне культивування Гейдаром Алієвим принципів меритократії спричинило їх глибоке вкорінення в управлінській практиці Азербайджану на всіх рівнях. Одним із яскравих доказів цього є діяльність нинішнього Президента республіки Ільхама Алієва. Зокрема, на початку грудня 2016 року його Указом було затверджено 12 дорожніх карт розвитку національної економіки. Документ повністю довів свою ефективність: Азербайджан сьогоднішнього дня – це авторитетна у світі та високорозвинена держава, громадяни якої впевнено дивляться у майбутнє.
Автор: Олег Туляков, доцент Сумського державного університету, голова громадської ради при Сумській обласній військовій адміністрації.