Автор: Олег Туляков
8 листопада 2025 року народ Азербайджану разом з усіма, хто вважає долю республіки близькою до свого серця, святкує День Перемоги у 44-денній війні, що має також назву II Карабахська війна.
З нагоди святкового п’ятиріччя видається доцільним осмислити цю знаменну подію не тільки у традиційних регіональних аспектах, а й у загальному контексті світової історії. Віддаючи належне кожному азербайджанцю, хто брав участь у тому смертельному протистоянні з вірменською агресією, схиляючи голову перед кожним загиблим у тій війні, я вважаю актуальним і корисним зіставити діяльність Президента Азербайджанської республіки Ільхама Алієва з методологічним принципом ролі особистості в історії.
Сутність цього принципу, зокрема, було сформульовано у середині XIX століття британським істориком та філософом шотландського походження Томасом Карлейлем. Він стверджував, що рушійною силою історії є видатні люди – герої, які наділені таким високим ступенем розуму, енергії та волі, що цього виявляється достатньо для визначення долі народів і цивілізацій. Саме такі люди, на думку мислителя, втілюють «божественне начало» у людській історії. У своєму програмному творі «Про героїв, шанування героїв і героїчне в історії» (1841 рік) Томас Карлейль пише дуже категорично: «Історія світу — це лише біографія великих людей». Цим він стверджує, що історичний процес визначається не абстрактними «народними масами», а діяльністю видатних особистостей, які втілюють дух епохи.
За яких обставин окрема особистість може стати рушійною силою історії? Зазначимо п’ять таких обставин, які визначає класична історична наука: історична особистість впроваджує волю народу, у її діяльності виражені основні потреби поточного часу, також у діяльності особистості виражені основні ідеї поточного часу, особистість виходить на політичну арену у вирішальний момент історичного розвитку, особистість демонструє здатність використовувати сприятливі умови реалізації історичних змін.
- Особистість, що виражає волю народу: Ільхам Алієв став лідером боротьби за довгоочікувану волю.
Президент Азербайджанської республіки Ільхам Алієв у ході 44-денної війни за звільнення рідних земель від вірменської окупації консолідував націю у вирішальний момент її історії, виявив специфічні якості, пов’язані з конкретними контекстами. Гармонійно поєднуючи політичну волю та глибоку символічну риторику, він сам узяв на себе найважливішу функцію повного та системного офіційного інформування громадян щодо ситуації на фронтах. Це той унікальний випадок, коли офіційні засоби масової інформації поступалися цією роллю керівнику держави і від цього був такий колосальний ефект.
Внаслідок цього те, що не вдалося лідерам Азербайджанської демократичної республіки на початку Азербайджанської незалежності у 20-х роках XX століття, вдалося Ільхаму Алієву через 100 років, у 20-х роках XXІ століття – втілити давню мрію азербайджанців жити незалежно та суверенно у межах своїх історичних територій. Ціле сторіччя ця мрія надихала на працю і на творення, на опір ворогам і на жертви. Звільнення від окупантів азербайджанської «перлини» – міста Шуша, яке відбулося 8 листопада 2020 року і якому згодом було приурочено державне свято День Перемоги, відкрило нову яскраву сторінку у світовій історії: під керівництвом свого лідера свободу та незалежність отримав народ, який цього щиро бажав. І отримав він це не внаслідок «метастазів» усередині ворога та його союзників, а внаслідок перемоги у справедливій визвольній війні. Щоб осмислити важливість цієї обставини, достатньо подумати про те, скільки народів, які бажали подібне, не витримали тиску і розчавилися, асимілювалися в «череві» свого мучителя! Безпосередній зв’язок політичної волі Ільхама Алієва з волею народу доводить те, що Перемога у II Карабахській війні започаткувала знаковий процес повернення на рідні землі тих азербайджанців, хто був змушений покинути їх.
- Вираження основних потреб часу: технологічна модернізація армії.
Під керівництвом Президента Азербайджану Ільхама Алієва у горнилі смертельних протистоянь було створено нову азербайджанську армію. Вона будувалася не за старими радянськими лекалами, згідно з якими військова дисципліна зумовлювалася лизоблюдством, а послух прищеплювався приниженням честі та гідності особистості. Це була принципово нова армія, що складалася з мужніх і підготовлених воїнів, мотивованих любов’ю до Батьківщини та прагненням справедливості.
Перемогу в ІІ Карабахській війні визначила робота Ільхама Алієва стосовно технологічної модернізації збройних сил та системи оборони в цілому, внаслідок чого вдалося налаштувати тонкий процес визначення оптимальних видів та кількості озброєння, форматів його здобуття, способів та порядку його застосування залежно від специфіки бойових завдань.
- Вираз основних ідей поточного часу: економічна стійкість та динаміка.
Основна потреба часу в частині створення сильної армії була реалізована шляхом системної роботи Президента Азербайджану Ільхама Алієва щодо ідейної розробки та подальшої реалізації стратегії розвитку національної економіки, що відкрило можливості акумулювати необхідні ресурси для модернізації армії та проведення успішних військових операцій. Він побудував свою економічну стратегію на ідеї про те, що економічна міць є безпосереднім ресурсом для військово-технічної модернізації – ключової передумови майбутньої перемоги. Фінансова та технічна база для військових успіхів була сформована внаслідок ефективної інвестиційної політики, реалізації інфраструктурних проектів, реформування з метою підвищення конкурентоспроможності, розвитку внутрішнього виробництва та диверсифікації. Зокрема, Ільхам Алієв ініціював програми зростання не лише традиційного для республіки нафтового, а й інших секторів, що посилило економічну стабільність держави перед 44-денною війною. У результаті економічне зростання набуло ознак, що є визначальними для перемоги у війні: високу динаміку і стійкість.
- Вирішальний момент історичного поступу: безпрецедентна історія відновлення територіальної цілісності.
8 грудня 1991 року в мисливській садибі на території Біловезької пущі було підписано угоду, яка де юре поклала край існуванню СРСР. Але де факто імперська політика Кремля тривала, зокрема – підлими технологіями «керованих конфліктів», внаслідок яких у найнахабніший і звірячий спосіб захоплювалися території незалежних держав. Ільхам Алієв сформував і втілив у життя послідовний стратегічний курс на відновлення територіальної цілісності республіки як одну з основних складових державної політики. Перемога в 44-денній війні ознаменувала ефективність цього курсу Президента Азербайджану. У контексті світової історії це був смертельний удар по імперській політиці Кремля та подібних до нього центрів тероризму. Величезне значення для сучасного людства мала демонстрація принципової можливості успішного опору політиці агресії, зведеної у статус головного ідеологічного імперативу. У листопаді 2020 року громадяни інших незалежних держав, які прагнуть позбутися обіймів «братських народів», що несуть смерть, зрозуміли просту істину: можна перемогти, можна повернути території.
- Демонстрація політичної волі та здатності використовувати сприятливі умови для історичних змін: Ільхам Алієв розкриває потенціал епохи.
На шляху до перемоги у II Карабахській війні Президент Азербайджану Ільхам Алієв, глибоко розуміючи сутність процесів, що відбувалися у світі, в інтересах республіки використав сформовані на міжнародній арені обставини щодо змін у міждержавних альянсах і перспектив партнерства з Туреччиною, а також з іншими країнами. Він зумів подолати здавалося б непереборне: стійкі подвійні стандарти Заходу у зв’язку зі ставленням до злочинів вірменських окупантів. Таким чином лідер Азербайджану каталізував найважливіші для історії всього людства процеси розуміння сутності воєн не з меркантильних вузьколобих позицій, а з точки зору Справедливості!
Тільки в рамках таких процесів буде сповна використаний потенціал нашої епохи, внаслідок чого країни сучасного світу, які прагнуть незалежності і суверенітету, можуть трансформуватися з нестабільних утворень у стало прогресуючі суб’єкти регіональної та світової політики. У цьому аспекті, а також на підставі зазначених п’яти аналогій мною вбачаються логічні підстави розглядати діяльність Президента Азербайджанської республіки Ільхама Алієва у зв’язку з перемогою у ІІ Карабахській війні в контексті сповна виконаної ролі його особистості у світовій історії.
У зв’язку зі святом День Перемоги у ІІ Карабахській війні бажаємо азербайджанському народу миру та процвітання, а Президенту республіки Ільхаму Алієву – подальшого розкриття колосального потенціалу лідера сучасного світу!
Автор: Олег Туляков, український філософ, доцент Сумського державного університету, голова громадської ради при Сумській обласній військовій адміністрації