Автор: Андрій Лебідь

Pecunia non olet
Гроші не пахнуть
(латинське прислів’я)

 

В умовах міжнародної реакції на військову агресію РФ проти України міжнародне співтовариство вживає різноманітних заходів для приборкання агресора, зокрема й санкційний тиск. Але є низка країн, які цинічно зневажають норми міжнародного права, всіляко сприяючи обходу Росією санкцій. Дедалі частіше підтверджується той факт, що Вірменія усіляко допомагає РФ обходити міжнародні санкції, введені після анексії Криму та особливо після вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Їхня мета – зробити так, щоб Росії було важче, повільніше і дорожче підживлювати свою військову машину.

Від початку російсько-української війни у 2022 році Вірменія, країна з найменшим обсягом зовнішньої торгівлі на Південному Кавказі, зіштовхнулася з суттєвим зростанням як імпорту, так і експорту, причому це зростання видається неспівмірним з її економічним потенціалом. Розширення санкцій, введених Європейським союзом і США проти Росії, призвело до розуміння ситуації, що вказуює на значне зростання торгівлі між Вірменією і Росією.

Вірменія, будучи членом Організації Договору про колективну безпеку, має тісні військово-політичні та економічні відносини з Росією, що поглибилися останніми роками. Це змушує вважати, що Вірменія може служити каналом, а по факту такою і є, для товарів, послуг і фінансових операцій в обхід санкцій. Сама Вірменія офіційно не підтримала вторгнення РФ в Україну, а її уряд займає обережну публічну позицію, намагаючись збалансувати відносини з Росією, Заходом і власними національними інтересами.

Серед сфер, у яких спостерігається суттєва роль Вірменії в обході санкцій, зокрема, торгові маршрути. Вірменія, з огляду на своє географічне положення, сприяє торгівлі між Росією та іншими країнами, що не входять до режиму санкцій. Потенційно товари можуть прямувати через Вірменію, щоб уникнути прямих поставок до Росії або з Росії, які підпадають під санкції. Існують побоювання, що деякі види товарів, як-от електроніка, ювелірні вироби та інші, на які накладено санкції, можуть переспрямовуватися в Росію через Вірменію або інші країни з м’якшим торговим контролем.

Банківська система Вірменії також потенційно допомагає російським компаніям і приватним особам отримати доступ до глобальних фінансових послуг, створивши канали, що дають змогу уникнути обмежень, які накладають західні фінансові інститути.

Хоча Вірменія і заперечує, що допомагає Росії обходити санкції, очевидно, що її економічні зв’язки з РФ глибоко вкоренилися. Економіка Вірменії сильно залежить від російської, особливо в плані поставок енергоносіїв, грошових переказів від вірмен, які працюють у Росії, і військової підтримки. Це робить ситуацію складною для Вірменії, оскільки вона намагається лавірувати між російським впливом і власними геополітичними інтересами.

Як приклад зазначимо, що Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США занесло понад 100 фізичних та юридичних осіб з більш ніж 20-ти країн до свого санкційного списку у зв’язку з порушенням американського експортного контролю під час надання допомоги Росії у військових діях. Серед організацій, які потрапили до списку санкцій, опинилася і компанія TAKO LLC, зареєстрована в Єревані, що належить громадянину РФ. Компанія, що спеціалізується на оптовій торгівлі електронним і телекомунікаційним обладнанням, постачала електронні товари для оборонної промисловості Росії через співробітництво з російською компанією «Радіоавтоматика», яка також потрапила під санкції.

Попри те, що під санкції потрапили лише кілька вірменських компаній, які здебільшого належать російському уряду або приватним особам, роль Вірменії в наданні допомоги Росії в обході санкцій виходить далеко за рамки цього. Незвичні зміни в торговельній статистиці Вірменії та в рівні економічних відносин з Росією після початку війни Москви проти України підтверджують підозри щодо ролі Вірменії в реекспорті санкційної продукції, включно з технологічними компонентами, машинами і транспортним обладнанням до Росії.

За даними Національного статистичного комітету Вірменії, 2022 року зовнішньоторговельний оборот Вірменії зріс на 68,8% порівняно з попереднім роком, досягнувши рівня 14,1 мільярда доларів. У цей період вірменський імпорт збільшився приблизно на 63,5% порівняно з 2021 роком, сягнувши понад 8,7 мільярда доларів. Паралельно у 2022 році товарообіг між Вірменією та Росією склав 5,03 мільярда доларів, збільшившись на 91,7% порівняно з попереднім роком. Вірменський експорт до Росії зріс більш ніж у 2,4 раза і досяг рекордної суми у 2,4 мільярда доларів. У результаті частка Росії у вірменському експорті досягла 45%, що безумовно свідчить про значну роль Єревана в наданні допомоги Москві в торгівлі в обхід санкцій.

Поряд із вищезгаданими цифрами, розподіл торгівлі за групами товарів також наочно демонструє, що Вірменія бере активну участь у реекспорті санкційних продуктів до Росії. У 2022 році було зафіксовано значне зростання імпорту Єреваном дорогоцінних металів і каміння (200%), транспортних засобів (170%), електроніки (100%), виробів із заліза і сталі (76%), машин і механічних пристроїв (52%), а також технічного та медичного обладнання (42%).

Ці товари входили до десятки основних товарних груп, за якими спостерігався найбільший обсяг експорту з Вірменії в Росію 2022 року, і обсяг їхнього експорту в Росію значно зріс. Зокрема, експорт електронної продукції в Росію збільшився приблизно в 37 разів, транспортних засобів – у 30 разів, машин і механічних пристроїв – у 10 разів, дорогоцінних металів і каміння – приблизно на 200%, а технічного та медичного обладнання – на 400%.

Така динаміка означає, що Вірменія займається реекспортом цих товарів у Росію, оскільки це основні категорії, які потрапили під санкції Заходу і необхідні Москві для продовження військових дій проти України. Крім того, Вірменія не має економічних можливостей та інфраструктури для збільшення внутрішнього виробництва цих товарів до такої міри, аби збільшити експорт у декілька разів. До того ж традиційно ці групи товарів не становлять великої частки в загальному обсязі вірменського експорту. Також не видається реалістичним, що внутрішній попит у Вірменії на різноманітні товари, як-от електроніка, автомобілі, механічні пристрої та технічне обладнання, зріс настільки, що за один рік збільшив імпорт на понад 63%, особливо за умов високої еміграції та демографічних проблем.

Після початку війни в Україні було оголошено перший раунд санкцій проти Росії. Тоді вірменський експорт до Росії скоротився приблизно на 30%. Вірменські експерти та аналітики були стурбовані з приводу очікуваної економічної кризи в країні через її високу економічну залежність від Росії. Кілька фінансових інститутів знизили свої прогнози економічного зростання Вірменії: Центральний банк Вірменії – з 5,3 до 1,6%, Міжнародний валютний фонд – з 5,25 до 1,5%, агентство Fitch Ratings – з 5,3 до 1,3%. Однак після зниження цих прогнозів спостерігався зворотний процес: 2022 року економіка Вірменії зросла на 12,6%, а зовнішньоторговельний оборот збільшився майже на 69%.

Таким чином, значне збільшення зовнішньоторговельного обороту Вірменії без будь-якого серйозного економічного підґрунтя всередині країни, особливо помітне зростання експорту в Росію, дають підстави стверджувати, що ця динаміка штучна і що Вірменія безпосередньо бере участь у реекспорті санкційної продукції в Росію. Ба більше, за даними Бюро промисловості та безпеки США, Вірменія збільшила імпорт мікрочіпів і процесорів з США на 515%, а з Євросоюзу – на 212%, після чого експортувала 97% цієї продукції в Росію. Цей факт свідчить про те, що Вірменія імпортувала ці продукти не для власного використання, а з метою реекспорту в РФ, оскільки Москва відчувала нестачу в продуктах, що мають стратегічне значення для її військового сектора.

Аналогічна ситуація спостерігається щодо експортно-імпортних операцій із золотом, ювелірними виробами та дорогоцінним камінням. У 2020 році експорт ювелірних виробів з Вірменії склав 26 мільйонів доларів. У 2021 році він зріс до 75 мільйонів доларів, і тенденція до зростання продовжилася – до 109 мільйонів доларів у 2022 році та 499 мільйонів доларів у 2023 році. Очевидно, що на початку 2020-х років ювелірна галузь Вірменії переживала бурхливе зростання, щорічно збільшуючись у 1,5-2 рази. Однак неправдоподібно припускати, що в період з 2022 по 2024 рік вона зросте майже в 100 разів.

Російські підприємства використовують Вірменію як транзитний пункт для експорту золота, щоб уникнути російського мита на золото. Це мито не поширюється на експорт у рамках Євразійського економічного союзу, членом якого є Вірменія. Однак експорт російського золота, що потрапило під ембарго, може зробити Вірменію вразливою для вторинних санкцій.

Незважаючи на санкції проти Росії, деякі країни ЄС продовжують торгувати з Росією через Вірменію: 2023 року товарообіг Вірменії з ЄС зріс у 2,4 раза порівняно з 2021 роком, особливо з такими країнами, як Греція та Кіпр. Подібні дії ставлять під сумнів послідовність політики ЄС і США щодо санкцій проти Росії, коли самі країни, що запроваджують ці обмеження, ведуть торгівлю з Росією через Вірменію, побічно підтримуючи агресивні дії РФ в Україні.

Вірменія цинічно порушує режим санкцій проти Росії, виступаючи як логістичний хаб для обходу обмежень. Вона є транзитним пунктом не тільки для реекспорту російської продукції, а й для реекспорту європейських товарів до Росії. «Багатовекторність» Вірменії не обмежується реекспортом російських товарів, що потрапили під санкції. Єреван також диверсифікує свої закупівлі зброї: в Індії, Франції тощо. Влада США та ЄС виявила помітне збільшення поставок до Росії електронних компонентів, які, як з’ясувалося, мають вирішальне значення для виробництва зброї. Було відзначено зростання продажів мікросхем та електронних компонентів у Росію через країни-посередники, зокрема Вірменію, які вважають життєво важливими для виробництва зброї, включно з російськими крилатими ракетами, які використовуються для атак на українські міста та цивільну енергетичну інфраструктуру.

Після початку війни в Україні, незважаючи на обмеження щодо конкретних мікросхем, Росія продовжує виробляти зброю із західними компонентами, що стало можливим саме завдяки позиції союзників Росії по ОДКБ, зокрема, Вірменії. Адже гроші не пахнуть. Керівництво Вірменії скористалося тим, що Єреван – єдина країна Східного партнерства, яка одночасно є членом очолюваного Росією Євразійського економічного союзу і підписала угоду про всеосяжне і розширене партнерство з ЄС. Використовуючи цей факт, Вірменія має безліч можливостей для здійснення трансферу товарів і послуг з ЄС до Росії та навпаки.

Вірменії не звикати бути «запасним варіантом» для держав-агресорів, які потрапили під санкції. Банківський сектор Вірменії довгий час допомагав Ірану отримати доступ до міжнародної фінансової системи. Країна також брала участь у транспортуванні іранських безпілотників у Росію, що дало Москві можливість атакувати українську військову і цивільну інфраструктуру. У зв’язку з цим передові країни повинні звернути увагу на зміцнення осі Росія-Вірменія-Іран. Якщо не звертати на цей факт уваги, то в довгостроковій перспективі вісь лише більше сприятиме загрозам миру і стабільності у регіоні.

Вірменія хоч і розглядає можливість зміни своєї геополітичної орієнтації, продовжує розвивати бізнес із російськими компаніями, дотримуючись проросійської економічної політики. Вірменська влада стверджує, що не порушує міжнародні санкції і прагне діяти в рамках міжнародного права. Водночас країна намагається зберегти нейтралітет у відносинах із Заходом і Росією, намагаючись мінімізувати економічний і політичний збиток. Стратегічна залежність Вірменії від Росії робить її вразливою до політичного тиску. Незважаючи на можливі спроби обходу санкцій через її територію, Вірменія офіційно не визнає своєї ролі в цьому процесі і намагається уникати прямих звинувачень.

 

Джерела:

1. Trade between Armenia and Russia almost doubled to nearly $5 billion in 2022 – Lavrov // Электронный ресурс. Режим доступа: https://arka.am/en/news/economy/trade_between_armenia_and_russia_almost_doubled_to_nearly_5_billion_in_2022_lavrov/
2. Armenia Imports By Category // Электронный ресурс. Режим доступа: https://tradingeconomics.com/armenia/imports-by-category/
3. Armenia`s GDP increased by 12.6% in 2022 against background of 64-78%  increase in exports and imports // Электронный ресурс. Режим доступа: https://finport.am/full_news.php?id=47703&lang=3

 

Автор: Андрій Лебідь, доктор філософських наук, професор Сумського державного університету, Науковий експерт при Представнику Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Сумській області