Автор: Олег Туляков

 

Дим Вітчизни світліший від вогню на чужині
Лукіан Самосатський,
письменник часів Римської імперії

 

Це свято народу братнього Азербайджану як радістю, так і смутком відзивається в серцях українців. Проблема чужини, всі драматичні наслідки розлуки з батьківщиною наш народ пережив повною мірою, до глибин душі. Нас постійно впродовж усієї історії намагалися поневолити ті, кого український історик Орест Субтельний назвав «сусідами-хижаками». Виїзд в інші країни був бажанням жити вільною людиною, прихованим протестом проти тиранії, насильства та беззаконня.

У різні періоди Україна пережила не одну хвилю імміграції. Діаспорам доводилося виживати на чужині разом, у зв’язку з чим вони створювали спільноти для підтримки своєї церкви, заснування шкіл та друкарства, організації культурного життя. У зв’язку з цим, тобто через аналогічність історичного досвіду, для українських мислителів цікавою є діяльність з організації азербайджанських діаспор, а також державна політика щодо забезпечення солідарності азербайджанців усього світу.

 

Видатний бразильський письменник Паоло Коельо писав:

«У всіх народів існує така приказка: «З очей геть – з серця геть». Я ж стверджую, що немає нічого більш невірного на світі. Що далі від очей, то ближче до серця. Перебуваючи у вигнанні на чужині, ми з любов’ю плекаємо в пам’яті будь-яку дрібницю, що нагадує про Батьківщину. Сумуючи у розлуці за тими, кого любимо, у кожному перехожому на вулиці ми бачимо дорогі риси».

Ці слова переконують нас у тому, що доля будь-якої людини, яка живе на чужині, така, що в ній постійно живе яскравий душевний вогонь бажання бути поряд з рідним народом. І ті державні діячі, які змогли підтримати вогонь серця свого народу так, що в ньому містилися вогні сердець усіх співгромадян, які живуть у всьому світі – як на Батьківщині, так і в інших куточках світу – справді видатні правителі.

 

16 грудня 1991 року «архітектором» сучасного Азербайджану Гейдаром Алієвим було оголошено свято День солідарності азербайджанців усього світу. З того часу свято відзначається як в республіці, так і в інших країнах, де є азербайджанські діаспори.

Дата, яка визначена для цього свята, є дуже показовою. Була одна дуже яскрава історична подія у нещодавній історії Азербайджану перетину 80-х та 90-х років минулого сторіччя. У певний день на території тоді Нахічеванської АРСР було зруйновано радянсько-іранський кордон, що спричинило возз’єднання тих, хто жив до цього по різні боки цього кордону. Тисячі азербайджанців перетнули річку Аракс, щоб продемонструвати всьому світу своє вистраждане довгими роками бажання розділити долю з рідним народом. Це було 31 грудня 1989 року – у період, коли відкрилася можливість досягати історичних змін, руйнуючи кордони. І такою нагодою азербайджанці блискуче скористалися! Цей день ще примітний і дивовижною блискавичною швидкістю подій – оскільки цього ж дня, 31 грудня 1989 року, у Стамбулі було проведено Всесвітній конгрес азербайджанців.

Свято солідарності є одним із складових послідовного політичного курсу Гейдара Алієва, спрямованого на консолідацію нації. Протягом своєї новітньої історії Азербайджану доводилося вирішувати складні завдання: воювати за територіальну цілісність, забезпечувати економічний та культурний розвиток у непростих геополітичних обставинах, завойовувати авторитет у світі. Вирішувати такі складні завдання можна лише в тому випадку, коли залучені всі сили нації. Коли кожен азербайджанець незалежно від країни проживання має можливість бути поруч із Батьківщиною не тільки думками та почуттями, а й конкретними справами, у розвитку країни зберігається високий рівень позитивної динаміки, що дозволяє успішно вирішувати внутрішні та зовнішні проблеми. Під керівництвом Гейдара Алієва було впроваджено ефективні форми та методи роботи азербайджанських діаспор, що дозволило забезпечити узгодженість та злагодженість дій у контексті завдань, які стояли перед республікою загалом. Таким чином, азербайджанці, які живуть на Батьківщині, відчували свій зв’язок зі своїми співвітчизниками, які живуть в інших країнах. У свою чергу азербайджанські діаспори відчували підтримку співгромадян, що живуть в Азербайджані. І всі вони – і перші, і другі, відчували свою причетність до дивовижних здобутків республіки. Виходив синергетичний ефект, потужність якого була такою, що Азербайджан успішно вирішував складні проблеми та стрімко рухався вперед.

Традиції управління Гейдара Алієва щодо солідарності азербайджанців усього світу були продовжені його сином, нинішнім Президентом Азербайджанської республіки Ільхамом Алієвим. Свідченням того, що ці традиції були продовжені успішно, є незаперечні успіхи Азербайджану у соціально-економічному та культурному розвитку, а також зміцнення позицій на міжнародній арені. Але найяскравішим наслідком солідарності азербайджанців я вважаю перемогу у Карабаській війні. Такі історичні успіхи не бувають випадковими – головною умовою їхнього досягнення є монолітність нації!

Україна, Великобританія, Німеччина, Грузія, Голландія, Іран, США, Туреччина, Франція, Фінляндія, Швеція – у цих та інших країнах знайшли свою долю азербайджанці. Щороку 31 грудня вони збираються разом, щоб підбити підсумки роботи діаспор, скласти плани на майбутнє, заспівати рідні пісні, послухати близьку серцю музику, а також продемонструвати усьому світу свою єдність і солідарність, свою причетність до національно-духовних цінностей, поділити між собою світлі почуття, які з цим пов’язані.

 

Подібно до традиції стародавніх зороастрійських храмів – запалити по всьому світу сакральні вогні любові до Азербайджану, згуртувавши при цьому почуття і думки всіх, хто бажає республіці добра і процвітання! У цьому  вбачається глибинний філософський зміст Дня солідарності азербайджанців усього світу.

Бажаю, аби впроваджена видатним політиком Новітньої історії Гейдаром Алієвим управлінська практика забезпечення високого рівня солідарності азербайджанців надалі розвивалася та поширювалася у всіх прогресивних країнах!

 

Автор: Олег Туляков, український філософ, доцент Сумського державного університету, голова громадської ради при Сумській обласній військовій адміністрації