Автор: Олег Туляков

Лише справедливість рухає й творить,
І небо справедливістю стоїть!
Коли би справедливість не дала
Води землі — і троянда б не цвіла.
Хагані Ширвані, класик азербайджанської поезії, ХІІ століття нової ери

 

Небуття – філософська категорія, сенс якої визначив ще Демокріт, давньогрецький філософ V-IV століття до нової ери: Небуття – це Порожнеча, це Ніщо, це повна протилежність до Буття, яке дивним чином живе серед Буття, наповнюючи і пронизуючи його. Геніальний філософ ХХ століття Мартін Хайдеггер стверджував, що Небуття відкривається людині в жахливому стані (Angst).

Нині цей страх вселяє всьому людству «імперія несправедливості»: рф разом із своїми поплічниками. Як і за всіх часів у наші дні Небуття живе у формах торгівлі страхом, коли заперечуються водночас закон правда і честь. Коли ціна людського життя настільки мізерна, а пропаганда насильства настільки потужна, що всі громадяни ніби завмирають у страху перед Небуттям і покірно кивають головою у відповідь на чергові пропагандистські гасла, обираючи смерть замість протесту, обираючи злидні замість достатку, віддаючи перевагу безглуздому існуванню.

На жаль, культивоване кремлівськими політиканами Небуття паралізувало й міжнародні правові інститути, які іноді демонструють свою нездатність бодай назвати речі своїми іменами. Небуття вразило і окремих лідерів демократичних країн, які іноді віддають перевагу напівзаходам замість прямого принципового протистояння. Небуття стало настільки привабливим і для сепаратистів, і для політичних авантюристів, і для терористів – для всіх, хто обрав страх головним способом просування дорогою до Пекла.

* * * 

Дякувати Богу, є політики, які не бояться кидати виклик «імперії несправедливості», захищаючи свій народ та загальнолюдські цінності. Такі лідери гідні не лише уваги та поваги, вони гідні підтримки всіх рівнів, а в перспективі – гідні увійти до світової історії.

Таким політиком я вважаю Ільхама Алієва, Президента Азербайджанської республіки. Протягом усієї своєї діяльності він послідовно і принципово творить, будує і обороняє республіку. А в наші дні він мужньо захищає честь і гідність 38 пасажирів літака Embraer авіакомпанії Azerbaijan Airlines, які загинули внаслідок скоєної з вини рф катастрофи 25 грудня 2024 року.

Визнати провину, своєчасно вибачитись перед Азербайджаном і донести це до громадськості – ось логіка елементарної людської совісті, яку пропонує виявити кремлівському ватажку Ільхам Алієв. Не визнавати вину і не вибачатися публічно, ігнорувати жертви – ось що ми бачимо у відповідь від кремлівського ватажка. Раніше у подібних випадках щодо кремлівських злочинів справи заминали, забалтували, замовчували. Внаслідок цього сутність подій поступово розпливалася в людській пам’яті, яка і так перевантажена стрімким і неспокійним ритмом сучасного життя. Пригадаємо для прикладу трагедію пасажирів іншого літака – малайзійського Boeing 777, збитого 17 липня 2014 року в районі боїв між Збройними силами України та підконтрольними рф так званої «ДНР». Тоді у столиці «імперії несправедливості» також лицемірно та нахабно заперечували свою причетність. І досі належної відповідальності винні не зазнали.

Схоже, що цього разу так не станеться. Дії Ільхама Алієва послідовні, рішучі та мудрі. Зокрема, повним ходом іде процес закриття так званого «Російського дому» в Баку – інституції, яка де-юре є представництвом судячи з назви партнерської установи “Росспівробітництво”, а де-факто має ознаки недружньої шпигунської організації. Важливим є те, що офіційним Баку чітко вказано, що Азербайджан сам є донором, у зв’язку з чим не потребує зовнішньої допомоги, особливо якщо її надають за непрозорими схемами, що мають ознаки розвідувальної діяльності. Така заява має дуже глибоке значення – народ республіки на чолі з Ільхамом Алієвим самостійно бажає визначати тих, з ким йому поруч йти.

І мені дуже приємно констатувати, що наразі Азербайджан поруч йде з нами, з Україною – форпостом демократії, яка вже третій рік поспіль воює з «імперією несправедливості». Приємно згадати зустріч Президентів Азербайджану та України 22 січня поточного року на Всесвітньому економічному форумі у Давосі, на якій було обговорено питання співпраці у політичній, економічній та гуманітарній сферах, особливо – в енергетиці та регіональній безпеці. Не менш приємно констатувати факт надання Азербайджаном чергової партії гуманітарної допомоги для України, яка була відправлена на початку лютого з території Сумгаїтського технологічного парку та стосувалася критично важливих для України питань відновлення сталої системи забезпечення електрикою.

6 лютого Україна та Азербайджан вкотре відзначили 33-ту річницю відновлення офіційних дипломатичних відносин, які всі ці роки розвивалися на основі довіри, поваги та підтримки територіальної цілісності один одного. Однак особливо важливим вважаю наголосити на тому, що в Баку повним ходом триває судовий процес над вірменськими сепаратистами. Столиця Азербайджану таким чином стає важливим плацдармом наступу на все те зло, яке несе сучасному світу «імперія несправедливості».

* * *

Сучасній людській спільноті абсолютно зрозуміло, як літак Embraer відчайдушно боровся за життя в той час, як його підло вели дорогою смерті. Embraer переміг – оскільки була пробита та незрима зіткана з їхнього страху та підлості лінія оборони, яка століттями захищає «імперію несправедливості» від усього цивілізованого світу. Ціною жертв своїх пасажирів Embraer наблизив день нищівної поразки Порожнечі у Всесвітньому масштабі.

 

Автор: Олег Туляков, український філософ, доцент Сумського державного університету, голова громадської ради при Сумській обласній військовій адміністрації.