Автор: Олег Тулков

Чомусь раптом починаєш думати, що доля має дати реванш.
Нічого подібного. Вона нікому нічим не зобов’язана.
Еріх Марія Ремарк

Історія людства зберігає пам’ять про справедливі війни та перемоги у цих війнах народів, які боролися за свою свободу.

Проте історія зберігає пам’ять і про ганебні реванші, коли сили зла не були знешкоджені повністю. Перебуваючи в ейфорії від успіхів, переможці часто легковажно дозволяли ворогам піти, причаїтися у тіні, зміцнитися і напасти з новою силою, за нових обставин і з урахуванням результатів аналізу причин поразки. У цьому випадку рушійною силою сил зла є реваншизм – політичний прояв намірів повернути втрачене, що найчастіше проявляється у насильницьких, інколи ж – каральних формах.

У зв’язку з цим вельми цінним є досвід Азербайджанської республіки щодо запобігання реваншизму в загальному контексті заходів щодо забезпечення мирного співіснування після перемоги в Карабасі.

Насамперед слід вказати на послідовність, рішучість та завзятість, які виявляє народ Азербайджану під керівництвом свого Президента на довгому шляху до перемоги. Ще у 2011 році лідер республіки Ільхам Алієв говорив: «Карабах — це споконвічна, історична азербайджанська земля. Так було завжди, так буде і сьогодні. Просто він тимчасово перебуває під окупацією. Однак ця окупація не може тривати довго. Я абсолютно впевнений, що територіальну цілісність Азербайджану буде відновлено будь-яким шляхом. Для цього ми маємо стати ще сильнішими».

І Азербайджан став сильнішим. Останні події навколо Карабаху це підтверджують. Цими днями на КПП “Лачин” прикордонниками Азербайджанської республіки затримано “вожаків” карабахського сепаратизму – Рубена Варданяна, Левона Мнацаканяна, Давида Манукяна і Давида Бабаяна. Стосовно них ведуться необхідні слідчо-оперативні заходи. За лаконічними, але дуже прозорими повідомленнями Генеральної прокуратури Азербайджану бачиться послідовна робота щодо забезпечення «точки неповернення» – ситуації, коли будь-яке «повернення втраченого», як й інший прояв реваншу, стає принципово неможливим.

Для затриманих у Лачині осіб, так само, як і для всіх, хто веде подібну діяльність, сепаратизм має стати дорогою в один кінець, оскільки тяжкість скоєних ними військових злочинів за своєю суттю є певним маркером того, що не повинно повторитися. Позаду затриманих у Лачині осіб азербайджанські правоохоронці вбачають цілий «букет» злочинних кроків – організація терористичної діяльності, розпалювання національної ворожнечі, порушення норм міжнародного гуманітарного права, бездіяльність чи злочинне командування під час збройного конфлікту. Кваліфіковане слідство та справедлива відплата, впевнений, стануть наступними етапами торжества справедливості, важливою складовою якої є створення умов неможливості реваншу.

Втім, затримання у Лачині та наступні слідчі дії над військовими злочинцями – не єдині заходи Азербайджану щодо попередження реваншизму. Зокрема, на території звільненого Карабаху впроваджується практика принципового розмежування на тих, для кого сепаратизм є точкою неповернення через скоєні злочини і тих, хто не втратив можливості повернутися в атмосферу миру та законності.

Тому військові злочинці та лідери розгромленої злочинної хунти заарештовуються, а бойовики, які склали зброю, не затримуються. Також їм нарівні з жителями Карабаху забезпечується вільний, добровільний та безперешкодний проїзд на їх транспортних засобах Лачинським КПП.

Такі умови були створені відповідно до підписаного президентом невизнаної республіки вірмен у Карабасі указом, за яким усі її установи припиняють існування з 1 січня 2024 року. Нагадаємо, що цьому передувала переможна одноденна операція Азербайджану, а також послідовні дії влади республіки щодо створення ситуації, за якої самі сепаратисти визнають свій кінець, заперечуючи цим будь-які прояви реваншизму. Тим указом Азербайджанська республіка змусила сепаратизм пустити собі кулю в лоба, заперечуючи можливість реваншу не лише на економічному, політичному та юридичному рівні, а й на найвищому рівні – світоглядному.

Отже, постріл пролунав. Двері зачинилися для військових злочинців. Двері відчинилися для тих, хто покаявся і може бути прощений. Реваншизм стає неможливим. Нехай страждання азербайджанців залишаться позаду. Нехай попереду на них чекає мирне будівництво та процвітання.